Свого часу я працював в проектному інституті. Був там і відділ доріг. І його начальник часто говорив: «Дорогі мої дороги»! Я і вирішив назвати мої замітки, перефразовуючи того начальника. А адже дороги дійсно дорогі. І якщо їх прокласти правильно, добротно, та ще й без злодійства будматеріалів, то і прослужать вони тривалий термін.

Прокладати дороги люди навчилися з незапам'ятних часів. Найзнаменитіша - антична Аппієва дорога. Жодна в світі не користується такою популярністю і славою, як ця. Вона була розпочата імператором Аппієм Клавдієм в 312 р до Р. Х. і поступово видовжувалася, будучи однією з консульських доріг, що ведуть в Рим. І збереглася краще за всіх своїх ровесниць, а служить людям ось вже більше 2300 років.

Про дорогах протягом багатьох століть складалися пісні, які співають і зараз, створювали твори письменники і поети. Не оминули своєю увагою їх Гоголь і Пушкін. Гоголь писав, що в Росії дві біди - дурні і дороги. А у Пушкіна в романі у віршах «Євгеній Онєгін» про дороги таке:

Років через п'ятсот дороги, вірно,

У нас зміняться безмірно:

Шосе Росію тут і тут

Поєднавши перетнуть.

(Гл. Сьома, ХХХІІІ)

Тепер у нас дороги погані,

Мости забуті гниють,

На станціях клопи та блохи

Заснути хвилини не дають.

(Там же, ХХХIV).

Ай да Пушкин! Як у воду дивився і передбачав, що майже через двісті років «... у нас дороги погані», тільки мости не гниють, а падають. Шулявський в Києві вже руйнувався. У цьому році на мосту утворилася величезна яма, а на Голосіївському просп. в Києві хлібовоз провалився в яму і пішов під асфальт - пам'ятайте, про це писав Критикан ( «2000», №7 від 16.02.2018). Тільки хіба що немає клопів і бліх на станціях і зупинках, а то все по Пушкіну. І треба ще чекати років триста, коли у нас дороги «зміняться безмірно».

На початку лютого ц. м в сюжеті з США по «Інтеру» Дмитро Анопченко показав автошоу. Щоб довести високу прохідність автотранспорту, на дорозі вирили ями різної глибини, і машини їх долали. «Але таких доріг в США практично не може бути», - сказав організатор автошоу, на що Анопченко зауважив: «Добре, що вони не бачили київських доріг!». «Хороша» реклама столичних доріг!

У 2017 року уряд України виділив величезні суми на ремонт (реконструкцію) доріг в Києві. Не знаю, як це втілювалося по всьому місту, але те, як проходив ремонт на бульв. Дружби народів (БДН), доводилося бачити майже кожен день. Почався ремонт ще на початку літа і тривав до самої зими. Схоже, що будівельники відрапортували про закінчення робіт, але вони-то не закінчені. Я маю на увазі не відремонтовані сходинки (драбини) для пішоходів.

Ремонт дороги на БДН проводився і в 2000 р В нинішній ремонт (2017 г.) дорогу з обох сторін розширили на півметра. Для цього вирили все бордюри за допомогою техніки. Майже всі вони прийшли в непридатність, і довелося встановлювати нові дорогі бордюри. Чому ж в минулий ремонт не розширили дорогу? Скільки грошей пішло на вітер!

На кожен об'єкт, в тому числі і на ремонт дороги, розробляється проект і ТЕО (техніко-економічне обґрунтування). Які ж горе-проектанти і горе-економісти працювали над цим проектом? Мимоволі згадалося виступ Микити Хрущова на одній з нарад, де він говорив про подібне: «Акула, чому ти шиєш НЕ оттуля?», А акули відповідала: «А я ще пороти буду».

Я й гадки не мав, що і сам буду причетний до ремонту дороги на БДН. Вибачте за нескромність, в цьому є і моя невелика заслуга. А моя участь відчувають всі пасажири на зупинці «вулиця Чеська» кожен раз, коли очікують транспортний засіб (тролейбуси №43, 50, автобус №51 і маршрутки). А суть справи така.

Під час ремонту дороги по необхідності тимчасово перенесли зупинку приблизно на 40 м (до наступного стовпа) в сторону автовокзалу, на стовпа зміцнили табличку з назвою зупинки, і весь транспорт там зупинявся. Після ремонту тротуару зупинку залишили на новому місці. А це створювало незручності для пасажирів. До ремонту зупинка була біля підземного переходу, навпроти магазину Novus, і всім було зручно, особливо тим, хто йшов з магазину з покупками. Навіщо йти зайвих 40 м до зупинки? Хто це придумав, проявивши таку неповагу до людей?

Я просив будівельників перенести зупинку на старе місце, але безрезультатно. Тоді звернувся по телефону в КМДА. Домагався перенесення зупинки три дні. Там мене відфутболювали з одного департаменту в іншій, з одного відділу в інший, говорили, щоб я звернувся письмово. Я категорично відмовився писати. Адже лист б йшло в мерію тиждень, там би вирішували ще тиждень чи два. А за цей час зупинку б змонтували, і тоді б її вже ніхто не переносив.

Довелося нагадати чиновникам мерії такий факт (я читав це в «Литературной газете» в 80-ті роки ХХ ст.), Що в кінці ХІХ ст. Лев Толстой в Москві запрошував в гості на обід листом. Вранці він відправляв його поштою, а в обід до нього вже приходили. І написано в тій же газеті, що якщо тепер в Москві запросити на обід поштою (т. Е. В 80-роки ХХ ст.), То жоден холодильник не збереже обід в їстівний стані. У Києві пошта зараз працює не краще, ніж в Москві в минулому столітті.

Коротше кажучи, я домігся перенесення зупинки на колишнє місце. Тепер докладніше про сходинках.

На БДН їх чимало. На ділянці, призначеній для пішоходів, між вул. Чеської і Іоанна Павла II (колишня Патріса Лумумби) - будинку №17, 19, 21 - сходинки залишилися без ремонту і становлять небезпеку для пішоходів. А пішоходів, говорив Остап Бендер, треба поважати, але в Києві чиновники думають інакше.

Такі ж зруйновані сходи і біля будинку №24. На них спіткнулася і вдарилася головою інвалід першої групи 84-річна Віра Крепкіна (олімпійська чемпіонка, Рим, 1960) і тепер не може вийти на вулицю. А їй треба кожен день проходити 1-1,5 км, щоб не застоювалися штучні тазостегнові суглоби. До речі, до 80-річчя Крепкіна була нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня (я домагався цього два роки, зокрема, «2000» помістили три мої замітки про неї).

Писав я в свій час і про що заважає людям падаючому паркані на зупинці «вулиця Чеська» ( «Вікенд», №17 від 25.04.2013 та №49 від 5.12.2013). Дякую шановній газеті, допомогло - паркан районна влада замінили на новий металевий. «Адже критики боїться навіть той, хто вже нічого не боїться» (Гоголь).

Сподіваюся і цього разу на допомогу «2000». Я питав у всіляких начальників ремонтних робіт на БДН, чому вони не ремонтують сходи, і кожен з них говорив, що цим займається інше відомство. А їх в КМДА безліч, я в цьому переконався і згадав про відомства: «Все у нас потонули в паршивому бюрократичному болоті відомств. Відомства - говно, декрети - говно. Великий авторитет, розум, рука потрібні для повсякденної боротьби з цим »(В. Ленін, ПСС. - Т. 44. - С. 369). Коментарі зайві. (Може, зараз, при 100% -ної декомунізації, Леніна не можна і цитувати, не знаю.)

На вул. Чеської, Підвисоцького, Неманская встановили металеву огорожу з назвою вулиць та номерами будинків. Ця нумерація не скрізь відповідає дійсності. Та й навіщо треба це огорожу, якщо воно тільки з одного боку? Доводилося чути від людей, що краще б за ці гроші відремонтували сходи.

Доведеться мені цитувати ще й знаменитого Козьму Пруткова: «Якщо на клітці слона прочитаєш напис« буйвол », не вір очам своїм». Подібне я відчув, прочитавши два покажчика на одному стовпі (а не на клітці слона) біля будинку №20: «міст Патона 2,0» і «міст Патона 2,4». Т. е. Що - до моста Патона від одного і того ж стовпа відповідно до одного вказівником відстань становить 2,0 км, а згідно вказівником, розташованому нижче на тому ж стовпі, вже 2,4 км? Це вершина геодезії - науки про вимірювання землі. Цікаво було б знати, яке відомство займається виготовленням таких покажчиків. Чому така недбалість у роботі, неохайність?

На тротуарах стару бруківку замінили на нову. Кладку проводили взимку, і тому якість вийшло не дуже. Особливо це помітно біля ст. метро «Дружби народів». Покладена бруківка нерівно, в деяких місцях вже потріскалася. Навесні доведеться переробляти, вирівнювати і т. Д. Що ж, у нас це не вперше, нам до цього не звикати!

PS Згаданий мною проектний інститут - «Укрколхозпроект». Це була велика проектна організація республіканського об'єднання «Укрмежколхозстрой». У кожному обласному місті була філія інституту, а в Києві - ще і центральне виробництво, де знаходився відділ доріг. Начальником цього відділу був Шишлянніков Лев Миколайович. У рік по проектам інституту здійснювалося робіт на 2 млрд. Руб. Інститут виконував проектні роботи не тільки для України, але і для Росії, Грузії, Туркменістану та ін. Республік.

У цьому інституті я працював в 1977-1986 рр. У 1986-му відбулася реорганізація, інститут об'єднали з іншою і назвали «Украгропроектстройіндустрія», де я пропрацював до 1992 р

Для підтвердження достовірності моїх заміток надаю фотографії

Микола Михайлович Букаті

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...