момордика

момордика

Родом момордика з тропіків Південно-Східної Азії, Африки, Центральної і Південної Америки. Широко поширена вона в субтропічних районах, а тепер, як бачите, невпинно просувається все далі на північ. Тому її можна вирощувати в усіх регіонах нашої держави. Момордика - однорічна трав'яниста ліана, її тонкий стебло завдяки вусикам піднімається на висоту до декількох метрів.

Листя у неї дуже декоративне: ажурною форми на довгих черешках. Квітки невеликі, жовті з приємним ароматом. Спочатку з'являються чоловічі, потім жіночі із зародком майбутнього плода, після запилення швидко зростає. Плоди округло-видовжені, оранжевого кольору (в стадії повного дозрівання), покриті м'ясистим шипами. У цей період вони лопаються, обра ¬ юючи три м'ясисті пелюстки, що нагадують квітка лілії.

На кожній пелюстці знаходяться насіння в темно-вишневому желе навколоплідніка. Цей навколопліднік за смаком чимось нагадує хурму, а тому його дуже люблять діти, і дорослі не проти покуштувати. А в тропічних країнах, де масово вирощують момордику, з соковитих навколоплідніків виробляють харчову фарбу.

Плоди момордики дуже цінні, в них міститься чимало білків, цукру, вуглеводів, вітамінів, каротину. Стиглі пелюстки плодів можна засушити, а потім розтерти в порошок і додавати в супи, салати. Самі плоди кілька гіркуваті, тому їх попередньо вимочують, промивають, зрізають тоненьку шкірку з шипами. Порізані і підсмажені на маслі шматочки плодів досить смачні.

Також смачний салат з момордики. Для його приготування беремо по 30 г момордики, помідорів, капусти, огірків, сметани і 40 г моркви. Момордику моєму, ріжемо соломкою, огірки кружечками, морква трьом на тертці. Всі інгредієнти змішуємо і заправляємо сметаною. А можна ще й нафарширувати плоди момордики. Для цього беремо три пл ¬ ди, 200 г вершкового масла, склянка сметани, 2 ст. ложки пшеничного борошна або потертих сухарів, перець і сіль за смаком. Плоди момордики ріжемо кружальцями завтовшки 3 см, обкачуємо в борошні і підсмажуємо з обох сторін. Начиняємо м'ясним фаршем. Каструлю змащуємо маслом і посипаємо сухарями. Тушкуємо до готовності. Момордику можна замаринувати або засолити подібно огіркам, використовуючи як стиглі, так і зелені плоди.

Консервована момордика має приємний освіжаючий присмак. Для консервування плоди потрібно перемити, порізати на частини, видалити насіння, очистити шкірку. У стерилізовані банки скласти шматочки момордики, додати часник, кріп, листя смородини, чорний перець. Потім заливають маринадом: на 1 л води додати по 1 ст. ложці солі, цукру, оцту. Маринад закип'ятити, залити в банку, закупорити кришкою.

момордика

Момордику ще називають жовтим огірком, а тому багато страв готують так само, як зі звичайного огірка. А ще ця рослина має цілющі властивості. Наприклад, її насінням лікують виразкову хворобу, листя прикладають при укусах змій, а чай з момордики - ефективний засіб при захворюваннях горла, діабеті, при високому кров'яному тиску. Листя і стебла використовують також як глистогінний засіб. У деяких тропічних країнах момордику застосовують для профілактики онкологічних захворювань. Там вважають, що вона гальмує розростання злоякісних пухлин. А ще момордика допомагає чоловікам. Ось така вона: і декоративна, і овочева, і лікарська.

А тепер про те, як же виростити це заморське диво. Агротехніка вирощування момордики така ж, як і у огірків, обов'язково потрібна опора. У другій половині березня замочую насіння в розчині марганцівки на добу. Потім ретельно промивають, підсушують і висівають в стаканчики з живильним грунтосумішшю. Кожну насіння кладу на ребро - так вона краще проростають. Поливаю тільки теплою дощовою водою. Стаканчики накриваю папером і ставлю в тепле місце. Коли з'являються сходи, переношу їх на підвіконня. Згодом розсаду загартовують на свіжому повітрі, але оберігаю від яскравого сонця, яке може спалити тендітні листочки. Якщо погода дозволяє, то після 10 травня момордінят висаджую під огіркову сітку. Висаджена в першій половині травня розсада краще приживається, тому не треба чекати кінця місяця, коли мине загроза заморозків. Тільки від несподіваного похолодання треба підготувати покривний матеріал. Момордика досить вібаг ¬ лива до родючості грунту, вимагає багато поживних речовин. Якщо з весни грунт сильно заправки ¬ ти перегноєм, рослина швидко піде в зростання, а отже і заплодоносить швидше. У мене перші стиглі плоди з'являються на початку серпня, а масове дозрівання відбувається у другій половині серпня і у вересні. Протягом вегетаційного періоду рослини щедро поливаю відстояною, нагрітою на сонці водою, тому що вона і в воду вибаглива. Після кожного поливу і до ¬ шую грунт обов'язково рихлять. Ніякого забур'янення, а також затінення не допускаю.

Вся огудини момордики повинна вусиками вчепитися за сітку і ні в якому разі не стелитися по землі. Тому якщо дотримуватися цих нескладних заходів, можна отримати хороший урожай. А народить вона рясно. При нестачі в грунті поживних речовин, вологи і недотримання інших згаданих мною заходів агротехніки плоди виростають маленькі, зігнуті, кособокі, є такі, які нікуди не годяться, навіть без насіння. Ось на це і треба звернути особливу увагу.

Момордику можна розмножувати не тільки насіннєвим способом, а й вегетативним. Для цього з бічних пасинків, що утворюються в нижній частині рослини, потрібно нарізати живців з двома листочками і поставити в посудину з теплою водою. Через два тижні з'являться корені, а з появою молоденьких листочків нові рослинки можна висаджувати на постійне місце. До осені вони заплодоносить. І наостанок про родзинку, яка характерна для момордики. Рослина має засіб для захисту своїх дозрілих плодів від тих, хто захоче зірвати зелений плід або зрізати стебло. До повного дозрівання плодів всі зелені частини рослини покриті мікроскопічними «вибуховий» волосками. На крихітній ніжці сидить куляста головка, заповнена їдким розчином. Варто тільки доторкнутися до рослини, як головки потривожених волосків миттєво відокремлюються від ніжки і клейка рідина вібрізкуеться назовні, викликаючи опіки незахищеної шкіри, як жалення кропивою. А ось коли починають дозрівати плоди, все це зникає. І рослина ніби запрошує: беріть, їжте, плоди вже зрілі. Ось така вона - момордика - гостя з далеких заморських широт, яка все більше завойовує серця і душі українців, а в деяких з них вже стала звичайною прикрасою двору, а на кухні бажаним продуктом і ще ліками від багатьох недуг.